1.Дивний період. Вона почала писати мені пости-відповіді в наших ігрових епізодах. Перші з червня місяця
2.Вона запропонувала мені роль в новій грі. Не будь яку, а коханця для її персонажа. Я сказала що візьму персонажа з подарованої їй розповіді на таке діло.
3.Можливо це і спрацювало. Через два місяці після того як я подарувала їй цю розповідь (яку вона сама замовила) ,вона їх нарешті прочитала і дала відгук. Каже я попала в яблучко. В ході обговорення роботи дізналася що їй ще бракувало. Загалом я задоволена реакцією. Шкода, що так пізно і я не отримала своєї дози до натхнення після виконаної роботи.
- І На її пропозицію розповісти все що мене турбувало в роботі, я сказала, що розказувати вже нічого, бо вже все що турбувало призабулося за два місяці. Переді мною вибачилися за довге очікування. Нажаль, дійсно пізно. Кожен автор хоче реакції на свою роботу миттєво. І читач, який читає має розуміти, як авторів, перші дні буквально болить і ятрить робота. Я писала в подарунок, натхненно, те що попросили. І зіткнулася з тим що не "мають часу" читати навіть. Це було боляче.
5.Позавчора вона почала гру, яку я просила і очікувала з червня. Можливо через те, що я перестала просити і чекати, хоча дуже хотіла. Неймовірна гра, яка полонила мене миттєво. У неї вийшов дуже чуттєвий персонаж, трішки маньячний, збалансований, довершений .
6.Моя роль у цій грі, як я і просила -виявилась для мене сюрпризом. Їх текст так захопив, що я хотіла зробити свій хід моментально. Не без труднощів. По-перше довелося змінити звичну стилістику, писати не від третьої особи, а від першого лиця. По друге вона задала тон гри як лист-звернення. При цьому описується не минуле , і не плани, а мить самої дії. Це незвично, але це тільки підігріває азарт і бажання дати відповідь.
7.Її персонаж закоханий юнак, сильний в витривалий, вісім років сталкерить за своїм коханням, до якого боїться підійти і в результаті викрадає об'єкт залежності, запроторює у клітку.
8.Мій персонаж чоловік, закоханий у чудову дівчину, якого викрали по дорозі додому і просять від нього почуттів, любові. Цікаво те, що він пишеться сам ... Зараз він в паніці і налаштований втекти. Моя ціль витримати викрадення і максимально зберегти психічну цілісність. Проробити і дослідити стокгольмський синдром в умовах коли злочинець ціленаправлено намагається приручити жертву. Ціль мого опонента, зламати мого персонажа і змусити підкоритися. З ньюансів які на моєму боці. Класична орієнтація і вік психологічної зрілості.
9.Я знала що це буде викрадення, я навіть і подумати не могла, що замість переживання наруги і насильства, мене змусять розробляти чуттєву сторону.