І зводять з розуму образи, твої невпевнені слова. Колючий погляд, теплий подих, наобіцяні дива. Так тягне серця м'язи, коли я бачу втому у тобі. Пітьмою вкритий погляд, і в тій пітьмі на дні нудьги, уже не рідне. Уже чуже. Не моє, не привабливе, не гідне.
Ти там один, нема мене.
Ти там один, нема мене.