Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

---

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

---

Розчарована.
Писати не хочу, працювати не хочу
Грати ніби було весело але не те
Чувак підбиває на гру, яка мені не потрібна
Хз...
Тре  трохи змусити себе дописати ті тексти по еротиці і квантовій Україні


 Зрештою, для чого я їх почала

@темы: думки/мысли

---

Чому я закрила свій щоденник? 
Бо я не хочу щоб його хтось читав і робити закриті запис я тоже не хочу Я втомилася від цього всього.
Втомилася від Лель. Втомилася від себе.
Сумую за Женькою яку я ніколи Женькою  і не називала.
Але дивлячись сьогодні на те як летів безпідотник на Кремль -  я була щаслива.
Наче здійснення бажань.
Найпотаємніші мрії. Просто тут і це відео єднає всіх українців.
Я розумію що якби я все вона спілкувалася з Ноа... Я би давила в собі цю радість.
І я була рада сьогодні, що моя радість повноцінна сьогодні.
Це круто 

@темы: думки/мысли

---

Фікція... Фікція, фік ія, фікція... Просто фікція.... Кожне слово фікція

Удаваність.
На показ, на публіку...наче я б могла це все творити виключно на публіку, а не для тебе.
Я спустошена за ці тижні. 
Ти замість того щоб просто розслабитися і трішки мене приручити, трішки мене зачекати, просто добила

@темы: думки/мысли

---

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

---

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

---

Побачила гидоту.... Яка вразила до душі.
Я не залишу коммкнтар, тільки тому, щоб не робити цій гидотні переглядів...

Якщо хтось пише гидоти щоб зачепити українця сто відсотково, хіба варто давати цій гидотні шанс на життя, на існування в мережі, показувати що воно дійсно діє?
Хочу забути і про цей "витвір" і про хвору людину це написавшу і про хвору людину це запостившу

@темы: думки/мысли

---

Я сподіваюсь, що ті люди, які в лютому россказувала мені, що "если страна призовет, мобилизируюсь и пойду на Україну" вже удобряют грунт. Бо інакше, в мене щире бажання їх знайти і хоча би відпіздити  ломом...

@темы: думки/мысли, Війна в Україні

---

Кумедне, сімейне...
В той час, коли мене криє без уваги, і в тому числі без уваги  дівчини, яка живе за багато тисяч кілометрів.. і якої мабудь ніколи не побачу...
Чоловік з сусідом пьють пиво в дворі...
В той час коли мені його бракло, він вічно був зайнятий... Він і зараз зайнятий, але бракне тепер не його...
Депресняк такий депресняк

@темы: раздвоение личности, думки/мысли, грусть, тоска меня уже доедает

---

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

---

Чувство абсолютной ненужности...

У меня не хватает эмоций на всех. Всем надо дать, всех надо понять, всем надо помочь...
А мне? А мне внимания?

Хандраааа

@темы: думки/мысли

---

На питання доньки, чи люблю я її, жартома відповіла :іноді.
Зазвичай донечка питається це, коли донечка розсміялася і порадила зістрибнути з вежі... Високої...

Щось у вихованні пішло не так .
Х)))))
П.С-У цій історії дитина не постраждали. 

@темы: думки/мысли

---

Субботу, як завжди,не відчула, на сьогодні купа і домашньої роботи і робочих питань 
Бісить...
Хочу відпочити... І бішуся від того що коли навіть у стані лежачи -нудно... 
Це не виправити

@темы: думки/мысли

---

Як же мені хочеться розтрощити пару московських голів .. за те що замінували ЗАЕС...
Дайте биту... Я буду дуже методично бити по цих головах   

@темы: думки/мысли

---

Обожнюю свою маму....
Ображається на мене за те, що я не пам'ятаю нічого хорошого. Ну я ж не винна що я пам'ятаю її верески і рукоприкладство, а не усмішки і ласку.
Хтось мав дати цю любов перш ніж вимагати їх назад...

@темы: думки/мысли

---

Вони пищать від їх мобілізації і так і не петрають, що писком нічого не доб'ються...
Бояться затримань, і тому беруть повістки...
Сижу на ігровому форумі з  початку лютого... Всю війну мовчать, і от тільки зараз починають підвивати.
Між іншим пишу про те що їх армія зробила в нас... Там же, поміж їх виттям про їх мобілізацію. Написала і про сто автобусів Дніпра, і про Запоріжжя, і про Миколаїв... 
Я забиваю ці цвяхи поволі і методично

@темы: думки/мысли, Війна в Україні

---

Літературні ігри

 

1.Дивний період. Вона почала писати мені пости-відповіді в наших ігрових епізодах. Перші з червня місяця

2.Вона запропонувала мені роль в новій грі. Не будь яку, а коханця для її персонажа. Я сказала що візьму персонажа з подарованої їй розповіді на таке діло.

3.Можливо це і спрацювало. Через два місяці після того як я подарувала їй цю розповідь (яку вона сама замовила) ,вона їх нарешті прочитала і дала відгук. Каже я попала в яблучко.  В ході обговорення роботи дізналася що їй ще бракувало. Загалом я задоволена реакцією.  Шкода, що так пізно і я не отримала своєї дози до натхнення після виконаної роботи. 

4. І На її пропозицію розповісти все що мене турбувало в роботі, я сказала, що розказувати вже нічого, бо вже все що турбувало призабулося за два місяці. Переді мною вибачилися за довге очікування. Нажаль, дійсно пізно. Кожен автор хоче реакції на свою роботу миттєво. І читач, який читає має розуміти, як авторів, перші дні буквально болить і ятрить робота. Я писала в подарунок, натхненно, те що попросили. І зіткнулася з тим що не "мають часу" читати навіть.  Це було боляче.

5.Позавчора вона почала гру, яку я просила і очікувала з червня. Можливо через те, що я перестала просити і чекати, хоча дуже хотіла. Неймовірна гра, яка полонила мене миттєво. У неї вийшов дуже чуттєвий персонаж, трішки маньячний, збалансований, довершений .

6.Моя роль у цій грі, як я і просила -виявилась для мене  сюрпризом. Їх текст так захопив, що я хотіла зробити свій хід моментально. Не без труднощів. По-перше  довелося змінити звичну стилістику, писати не від третьої особи, а від першого лиця. По друге вона задала тон гри як лист-звернення. При цьому описується не минуле , і не плани, а мить самої дії. Це незвично, але це тільки підігріває азарт і бажання дати відповідь.

7.Її персонаж закоханий юнак, сильний в витривалий, вісім років сталкерить за своїм коханням, до якого боїться підійти і в результаті викрадає об'єкт залежності, запроторює у клітку.

8.Мій персонаж чоловік, закоханий у чудову дівчину, якого викрали по дорозі додому і просять від нього почуттів, любові. Цікаво те, що він пишеться сам ... Зараз він в паніці і налаштований втекти. Моя ціль витримати викрадення  і максимально зберегти психічну цілісність.  Проробити і дослідити стокгольмський синдром в умовах коли злочинець ціленаправлено намагається приручити жертву. Ціль мого опонента, зламати мого персонажа і змусити підкоритися. З ньюансів які на моєму боці. Класична орієнтація і вік психологічної зрілості.

9.Я знала що це буде викрадення, я навіть і подумати не могла, що замість переживання наруги і  насильства, мене змусять розробляти чуттєву сторону.

@темы: думки/мысли, Літературні Ігри

---

Мокшани як завше вирішили пересидіти.
Але в цьому суть їх, пересидіти, а царі перебісяться. Досиділись, зайці. Мазай вас не спасе, сам радше втопить.

Початок війни... Говорю одній мокшанці, що мовляв, я б хотіла повернутися хоча б на один день назад на переддень війни, 
У відповідь: нащо на переддень, після війни краще, коли все закінчиться...
Кажу: без з нас не закінчиться.
У відповідь: закінчиться.

Пам'ятаєте, як у старій соціальній  рекламі? Без нас ніхто нічого не зробить,Тося не прийде...
Ось і поговорили. Дивлюся на парад баранів, які мовчки чекають, коли їх зв'яжуть, інші  знімають на камеру як інших в'яжуть. Цю націю тре водити пустелями 40 років, а то і всі сто, поки дурне не повиздихає, молоде не підросте . Цю сукупність істот(бо це не нація) тре насильно перенавчати стояти за себе... 
Тварюки, які роблять різницю між кольором шкіри, мовою, релігією, національністю... Огидно...
Коли дурне дівчисько пише пошліть воювати бурятів, лагів, русскіх не шліть, бо жалко --- нацизм чистої води 
Огида до неможливості 
Мене до сих пір жах бере за те що та наволоч робила з іноземними студентами.
Я вже змирилася що вам українці огидні, іноземних студентів ви теж до українських бандерівців зараховуєте?

Погань без граму логіки, покидьки...

Зараз дивлюся на відео  з мобілізованими дядьками від сорока...  п'ють вони на дорожку... А точніше перед тим як здохнути в Україні...

Це ваша РФ вирішила трішки омолодити націю? Щоб менше пенсіонерів було в майбутньому?
Цікаво, навіть якщо та бидлота захоче волонтерити і купляти дрончики, тепловізорчики... Білорусь, Іран і Китай вам в поміч...

Най ся діє воля Божа. Але не будь в мене дітей, яких тупо нема кому лишити... Була би вже на передовій давно.

П.с...- трішки неадекватна після засідання на новини... Три дні проспала тепер можу почитайте все це гімно

 

@темы: думки/мысли

---

Шукала в списку звільнених азовців чоловіка співробітниці  не знайшла. Печально. Уявляю в якому вона зараз стані

@темы: думки/мысли