Дневник Key Lo — @дневники: асоциальная сеть

среда, 05 октября 2022

00:50

Як же мені хочеться розтрощити пару московських голів .. за те що замінували ЗАЕС...
Дайте биту... Я буду дуже методично бити по цих головах

@темы: думки/мысли

URL

воскресенье, 02 октября 2022

18:29

Обожнюю свою маму....
Ображається на мене за те, що я не пам'ятаю нічого хорошого. Ну я ж не винна що я пам'ятаю її верески і рукоприкладство, а не усмішки і ласку.
Хтось мав дати цю любов перш ніж вимагати їх назад...

@темы: думки/мысли

URL

суббота, 01 октября 2022

12:43

Вони пищать від їх мобілізації і так і не петрають, що писком нічого не доб'ються...
Бояться затримань, і тому беруть повістки...
Сижу на ігровому форумі з початку лютого... Всю війну мовчать, і от тільки зараз починають підвивати.
Між іншим пишу про те що їх армія зробила в нас... Там же, поміж їх виттям про їх мобілізацію. Написала і про сто автобусів Дніпра, і про Запоріжжя, і про Миколаїв...
Я забиваю ці цвяхи поволі і методично

@темы: думки/мысли, Війна в Україні

URL

11:59

Літературні ігри

1.Дивний період. Вона почала писати мені пости-відповіді в наших ігрових епізодах. Перші з червня місяця

2.Вона запропонувала мені роль в новій грі. Не будь яку, а коханця для її персонажа. Я сказала що візьму персонажа з подарованої їй розповіді на таке діло.

3.Можливо це і спрацювало. Через два місяці після того як я подарувала їй цю розповідь (яку вона сама замовила) ,вона їх нарешті прочитала і дала відгук. Каже я попала в яблучко. В ході обговорення роботи дізналася що їй ще бракувало. Загалом я задоволена реакцією. Шкода, що так пізно і я не отримала своєї дози до натхнення після виконаної роботи.

І На її пропозицію розповісти все що мене турбувало в роботі, я сказала, що розказувати вже нічого, бо вже все що турбувало призабулося за два місяці. Переді мною вибачилися за довге очікування. Нажаль, дійсно пізно. Кожен автор хоче реакції на свою роботу миттєво. І читач, який читає має розуміти, як авторів, перші дні буквально болить і ятрить робота. Я писала в подарунок, натхненно, те що попросили. І зіткнулася з тим що не "мають часу" читати навіть. Це було боляче.

5.Позавчора вона почала гру, яку я просила і очікувала з червня. Можливо через те, що я перестала просити і чекати, хоча дуже хотіла. Неймовірна гра, яка полонила мене миттєво. У неї вийшов дуже чуттєвий персонаж, трішки маньячний, збалансований, довершений .

6.Моя роль у цій грі, як я і просила -виявилась для мене сюрпризом. Їх текст так захопив, що я хотіла зробити свій хід моментально. Не без труднощів. По-перше довелося змінити звичну стилістику, писати не від третьої особи, а від першого лиця. По друге вона задала тон гри як лист-звернення. При цьому описується не минуле , і не плани, а мить самої дії. Це незвично, але це тільки підігріває азарт і бажання дати відповідь.

7.Її персонаж закоханий юнак, сильний в витривалий, вісім років сталкерить за своїм коханням, до якого боїться підійти і в результаті викрадає об'єкт залежності, запроторює у клітку.

8.Мій персонаж чоловік, закоханий у чудову дівчину, якого викрали по дорозі додому і просять від нього почуттів, любові. Цікаво те, що він пишеться сам ... Зараз він в паніці і налаштований втекти. Моя ціль витримати викрадення і максимально зберегти психічну цілісність. Проробити і дослідити стокгольмський синдром в умовах коли злочинець ціленаправлено намагається приручити жертву. Ціль мого опонента, зламати мого персонажа і змусити підкоритися. З ньюансів які на моєму боці. Класична орієнтація і вік психологічної зрілості.

9.Я знала що це буде викрадення, я навіть і подумати не могла, що замість переживання наруги і насильства, мене змусять розробляти чуттєву сторону.

@темы: думки/мысли, Літературні Ігри

URL

суббота, 24 сентября 2022

11:23

Результат кишкової віруски. Початок хвороби орієнтовно понеділок. Найважчий день четвер

просто про хворобу

Перебіг температура до 38,2, перші дні режим життя: поїв-пронесло, попив-пронесло. Перші дні до трьох хвилин часу і і вся їжа геть з організму.
Ніфуроксазид не помагає.
Ентерол -до сраки

Атоксил-що мертвому припарка. Тупо проганяє. Найвеселіше перший гарячий чай з медом. Пів чашки бухнуло вниз майже моментально... Добре що туалет поряд. Після пів чашки гарячого чаю, процес почав триматися до години часу.

Станом на четвер -6 кг ваги. Дика спрага, скільки би не пив.
Вдячна сину, що він мені цю воду носив і змушував пити. От тобі і сім років, от і аутист.

Вчора вже очухалася мозгами, слабкість дика. Хотіла жерти.
Вчора ж почала пити фталазол. Результату не бачу. Зате нарешті напилася от тою дорогою водою з аптеки Рео. 75 грн за літр. Напилася так, що мене почало буквально трусити і скосила температура. Така ж реакція на неї була ще через дві години. Тупо тоуханить і зуб на зуб не попадає. Слабкість. Спрага пройшла. Якщо вчора
труханило і я впадала в сон. То сьогодні легкий тремор минув сам і я далі хожу. І так. Я хожу і не падаю після кожних десяти кроків.

Ну принаймні я тепер розумію якою гидотою хворів син три тижні тому

.

@темы: жизненное

URL

пятница, 23 сентября 2022